Країни Латинської Америки

Для означення політики масштабної експансії фінансової олігархії США в країнах Л.А. президент ВільямТафт у 1912 р. навіть використав термін “дипломатія долара”, але в розглядуваний період Білим домом набагато частіше застосовувалося пряме втручання у внутрішні справи держав регіону, включно з військовою інтервенцією. Як правило, воно здійснювалося під прапором “панамериканізма” та гаслами “континентальної солідарності” й “історичної спільності” доль Західної півкулі. Держсекретар США Олні заявив у 1895 р.: “Сьогодні Сполучені Штати є фактично повним володарем на цьому континенті, а їхня поведінка – законом в усіх тих справах, у котрі вони втручаються”.

Політика “великого кийка” (“Big stick policy”), як її охрестив американський президент Теодор Рузвельт у 1904 р., стала невід’ємною рисою зовнішньополітичного курсу наймогутнішої держави Західної півкулі. Її проявами були окупація морською піхотою США Домініканської республіки (1904, 1914, 1916-1924 рр.), Куби (1906-1909, 1912, 1917-1922 рр.), Гондурасу (1905, 1907, 1911, 1912 рр.), Гаїті (1915-1934 рр.), Нікарагуа (1912-1933 рр.) та ін. Лише в 1933 р. президент Франклін Рузвельт оголосив про відмову від політики “великого кийка” і запровадив політику “доброго сусіда”.

У Мексиці селянська боротьба за землю і загальнонаціональний рух проти перетворення країни в колонію Великої Британії та США переросли у другу народну Революцію 1910-1917 рр. Справа в тому, що генерал Порфіріо Діас, відомий замолоду як переконаний прибічник лібералізму і герой руху опору франко-іспанській інтервенції, у 1876 р. встановив жорстоку диктатуру, що спиралася на армію, поліцію та адміністративний апарат. Конституція і громадянські свободи були фактично ліквідовані, конгрес позбавлений будь-якої влади, під виглядом розмежування і освоєння “пустошів” відбувалася масова експропріація селянських земель (у 1910 р. безземельне селянство становило біля 97 % його загальної чисельності), рудна і нафтова промисловість, а також залізнична мережа опинилися в рках британських і американських підприємців.

У квітні 1917 р., услід за США, проголосили війну Німеччині Панама і Куба, в жовтні – Бразилія, а в 1918 р. – Гаїті, Гватемала, Гондурас, Коста-Ріка і Нікарагуа. Ресурси Л.А. відіграли велику роль у забезпеченні Антанти і США стратегічною сировиною та продовольством, а скорочення імпорту європейських промислових товарів сприяло розвиткові національної економіки та зростанню обсягів зовнішньої торгівлі Бразилії (там було збудовано біля 6 тис. промислових підприємств), Аргентини, Венесуели, Колумбії, Куби, Мексики, Перу, Чилі.

Детство и юность Ивана III
Иван III родился 22 января 1440 года. Он происходил из рода московских великих князей. Его отцом был Василий II Васильевич Темный, матерью - княжна Мария Ярославна, внучка героя Куликовской битвы В.А. Серпуховского. Через несколько дней после рождения мальчика, 27 января, церковь вспоминала «перенесение мощей святителя Иоанна Златоуста» ...

Русско-австрийско - турецкая война ( 1787-1792 ).
Екатерина II, убедившись в том, что Австрия стала поперёк её планов, подумала о том, что лучше было бы помириться с этой империей и делить по взаимному согласию османскую империю, так как эти страны поступили с Польшей. И в самом деле, Иосиф II, император Австрии, согласился на эту комбинацию и объявил Турции войну одновременно с Россие ...

Упадок роли Турции в международной торговле в конце XVII - XVIII веке. Система «капитуляций»
Ситуация усугублялась экономическим кризисом. Основой экономики Турции было взимание податей с огромного подвластного населения и контроль над традиционными торговыми путями из Индии в Европу – через Персидский залив и Красное море. Проникновение португальцев в Индийский океан само по себе не смогло пошатнуть турецких позиций в данной о ...