Країни Латинської Америки

Для означення політики масштабної експансії фінансової олігархії США в країнах Л.А. президент ВільямТафт у 1912 р. навіть використав термін “дипломатія долара”, але в розглядуваний період Білим домом набагато частіше застосовувалося пряме втручання у внутрішні справи держав регіону, включно з військовою інтервенцією. Як правило, воно здійснювалося під прапором “панамериканізма” та гаслами “континентальної солідарності” й “історичної спільності” доль Західної півкулі. Держсекретар США Олні заявив у 1895 р.: “Сьогодні Сполучені Штати є фактично повним володарем на цьому континенті, а їхня поведінка – законом в усіх тих справах, у котрі вони втручаються”.

Політика “великого кийка” (“Big stick policy”), як її охрестив американський президент Теодор Рузвельт у 1904 р., стала невід’ємною рисою зовнішньополітичного курсу наймогутнішої держави Західної півкулі. Її проявами були окупація морською піхотою США Домініканської республіки (1904, 1914, 1916-1924 рр.), Куби (1906-1909, 1912, 1917-1922 рр.), Гондурасу (1905, 1907, 1911, 1912 рр.), Гаїті (1915-1934 рр.), Нікарагуа (1912-1933 рр.) та ін. Лише в 1933 р. президент Франклін Рузвельт оголосив про відмову від політики “великого кийка” і запровадив політику “доброго сусіда”.

У Мексиці селянська боротьба за землю і загальнонаціональний рух проти перетворення країни в колонію Великої Британії та США переросли у другу народну Революцію 1910-1917 рр. Справа в тому, що генерал Порфіріо Діас, відомий замолоду як переконаний прибічник лібералізму і герой руху опору франко-іспанській інтервенції, у 1876 р. встановив жорстоку диктатуру, що спиралася на армію, поліцію та адміністративний апарат. Конституція і громадянські свободи були фактично ліквідовані, конгрес позбавлений будь-якої влади, під виглядом розмежування і освоєння “пустошів” відбувалася масова експропріація селянських земель (у 1910 р. безземельне селянство становило біля 97 % його загальної чисельності), рудна і нафтова промисловість, а також залізнична мережа опинилися в рках британських і американських підприємців.

У квітні 1917 р., услід за США, проголосили війну Німеччині Панама і Куба, в жовтні – Бразилія, а в 1918 р. – Гаїті, Гватемала, Гондурас, Коста-Ріка і Нікарагуа. Ресурси Л.А. відіграли велику роль у забезпеченні Антанти і США стратегічною сировиною та продовольством, а скорочення імпорту європейських промислових товарів сприяло розвиткові національної економіки та зростанню обсягів зовнішньої торгівлі Бразилії (там було збудовано біля 6 тис. промислових підприємств), Аргентини, Венесуели, Колумбії, Куби, Мексики, Перу, Чилі.

Причины переезда царской семьи в Тобольск
Временное правительство сразу после отречения собиралось устроить над Николаем II и бывшей императрицей суд. 4 (18) марта 1917 года была учреждена Чрезвычайная следственная комиссия (ЧСК) для расследования преступлений царской семьи и высших должностных лиц России. Одним из главных инициаторов создания этой комиссии был А. Керенский. Ру ...

Политика в области мануфактурного производства, во внутренней и внешней торговле. Политика меркантилизма
В сфере экономики господствовала концепция меркантилизма – поощрение развития внутренней торговли и промышленности при активном внешнеторговом балансе. Поощрение “полезных и нужных” с точки зрения государства видов производства и промыслов сочеталось с запрещением и ограничением выпуска “ненужных” товаров. Развитие промышленности диктов ...

Русско-Японская война 1904-1905 гг.
Причины войны. Россия, как и другие страны, намеревалась приобрести на Дальнем Востоке свои зоны влияния. В 1895 г. был учрежден Русско-китайский банк, в 1896 г. между Россией и Китаем был заключен оборонительный союз против Японии, началось строительство Китайско-восточной железной дороги (КВЖД). В 1898 г. Россия получила в аренду у Ки ...