Країни Латинської Америки

Для означення політики масштабної експансії фінансової олігархії США в країнах Л.А. президент ВільямТафт у 1912 р. навіть використав термін “дипломатія долара”, але в розглядуваний період Білим домом набагато частіше застосовувалося пряме втручання у внутрішні справи держав регіону, включно з військовою інтервенцією. Як правило, воно здійснювалося під прапором “панамериканізма” та гаслами “континентальної солідарності” й “історичної спільності” доль Західної півкулі. Держсекретар США Олні заявив у 1895 р.: “Сьогодні Сполучені Штати є фактично повним володарем на цьому континенті, а їхня поведінка – законом в усіх тих справах, у котрі вони втручаються”.

Політика “великого кийка” (“Big stick policy”), як її охрестив американський президент Теодор Рузвельт у 1904 р., стала невід’ємною рисою зовнішньополітичного курсу наймогутнішої держави Західної півкулі. Її проявами були окупація морською піхотою США Домініканської республіки (1904, 1914, 1916-1924 рр.), Куби (1906-1909, 1912, 1917-1922 рр.), Гондурасу (1905, 1907, 1911, 1912 рр.), Гаїті (1915-1934 рр.), Нікарагуа (1912-1933 рр.) та ін. Лише в 1933 р. президент Франклін Рузвельт оголосив про відмову від політики “великого кийка” і запровадив політику “доброго сусіда”.

У Мексиці селянська боротьба за землю і загальнонаціональний рух проти перетворення країни в колонію Великої Британії та США переросли у другу народну Революцію 1910-1917 рр. Справа в тому, що генерал Порфіріо Діас, відомий замолоду як переконаний прибічник лібералізму і герой руху опору франко-іспанській інтервенції, у 1876 р. встановив жорстоку диктатуру, що спиралася на армію, поліцію та адміністративний апарат. Конституція і громадянські свободи були фактично ліквідовані, конгрес позбавлений будь-якої влади, під виглядом розмежування і освоєння “пустошів” відбувалася масова експропріація селянських земель (у 1910 р. безземельне селянство становило біля 97 % його загальної чисельності), рудна і нафтова промисловість, а також залізнична мережа опинилися в рках британських і американських підприємців.

У квітні 1917 р., услід за США, проголосили війну Німеччині Панама і Куба, в жовтні – Бразилія, а в 1918 р. – Гаїті, Гватемала, Гондурас, Коста-Ріка і Нікарагуа. Ресурси Л.А. відіграли велику роль у забезпеченні Антанти і США стратегічною сировиною та продовольством, а скорочення імпорту європейських промислових товарів сприяло розвиткові національної економіки та зростанню обсягів зовнішньої торгівлі Бразилії (там було збудовано біля 6 тис. промислових підприємств), Аргентини, Венесуели, Колумбії, Куби, Мексики, Перу, Чилі.

Введение.
Тема данной работы выбрана не случайно. В последнее время в исторической литературе, да и не только, наблюдается рост интереса к проблеме интеллигенции и провинции. Вследствие этого актуальность темы, на наш взгляд, не вызывает сомнений. Все больше появляется специальных работ, посвященных отдельным аспектам деятельности интеллигенции, ...

Финансовая реформа
Финансовая реформа была нужна для увеличения сборов на военные нужды и для того, чтобы заставить русских людей поскорее воспринимать западные обычаи. При Петре было введено множество налогов: на бани (на западе в то время вообще не мылись!), бороды (на западе брились), мельницы, погреба, пчёл, раскольников, извозчиков и пр. Сбор налого ...

КАРЛАГ.
Карлаг (Карагандинский исправительно-трудовой лагерь ) — один из крупнейших исправительно-трудовых лагерей в 1930- 1959 годах, подчинявшийся ГУЛАГу НКВД СССР. За годы своего существования Карлаг принял около миллиона человек. К началу 1950-х Карлаг насчитывал более двухсот лагерных отделений и пунктов. Площадь ИТЛ к этому времени равн ...