Країни Латинської Америки
Для означення політики масштабної експансії фінансової олігархії США в країнах Л.А. президент ВільямТафт у 1912 р. навіть використав термін “дипломатія долара”, але в розглядуваний період Білим домом набагато частіше застосовувалося пряме втручання у внутрішні справи держав регіону, включно з військовою інтервенцією. Як правило, воно здійснювалося під прапором “панамериканізма” та гаслами “континентальної солідарності” й “історичної спільності” доль Західної півкулі. Держсекретар США Олні заявив у 1895 р.: “Сьогодні Сполучені Штати є фактично повним володарем на цьому континенті, а їхня поведінка – законом в усіх тих справах, у котрі вони втручаються”.
Політика “великого кийка” (“Big stick policy”), як її охрестив американський президент Теодор Рузвельт у 1904 р., стала невід’ємною рисою зовнішньополітичного курсу наймогутнішої держави Західної півкулі. Її проявами були окупація морською піхотою США Домініканської республіки (1904, 1914, 1916-1924 рр.), Куби (1906-1909, 1912, 1917-1922 рр.), Гондурасу (1905, 1907, 1911, 1912 рр.), Гаїті (1915-1934 рр.), Нікарагуа (1912-1933 рр.) та ін. Лише в 1933 р. президент Франклін Рузвельт оголосив про відмову від політики “великого кийка” і запровадив політику “доброго сусіда”.
У Мексиці селянська боротьба за землю і загальнонаціональний рух проти перетворення країни в колонію Великої Британії та США переросли у другу народну Революцію 1910-1917 рр. Справа в тому, що генерал Порфіріо Діас, відомий замолоду як переконаний прибічник лібералізму і герой руху опору франко-іспанській інтервенції, у 1876 р. встановив жорстоку диктатуру, що спиралася на армію, поліцію та адміністративний апарат. Конституція і громадянські свободи були фактично ліквідовані, конгрес позбавлений будь-якої влади, під виглядом розмежування і освоєння “пустошів” відбувалася масова експропріація селянських земель (у 1910 р. безземельне селянство становило біля 97 % його загальної чисельності), рудна і нафтова промисловість, а також залізнична мережа опинилися в рках британських і американських підприємців.
У квітні 1917 р., услід за США, проголосили війну Німеччині Панама і Куба, в жовтні – Бразилія, а в 1918 р. – Гаїті, Гватемала, Гондурас, Коста-Ріка і Нікарагуа. Ресурси Л.А. відіграли велику роль у забезпеченні Антанти і США стратегічною сировиною та продовольством, а скорочення імпорту європейських промислових товарів сприяло розвиткові національної економіки та зростанню обсягів зовнішньої торгівлі Бразилії (там було збудовано біля 6 тис. промислових підприємств), Аргентини, Венесуели, Колумбії, Куби, Мексики, Перу, Чилі.
Россия и европейская международная политика после Ништадтского мира
1721-1725 гг.
После Ништадтского мира экономические и военно-политические интересы России на Балтике, Каспийском, Черном морях и восточноевропейском регионе определили основные линии внешнеполитического курса русского правительства. При всем их разнообразии и пространственной изолированности эти проблемы были взаимосвязаны, ибо разрешались они в рамк ...
Полководческое искусство П.А. Румянцева в сражениях при Рябой Могиле, Ларге
и Кагуле (1770 г.)
Русско-турецкая война возникла в связи с агрессивными действиями Османской империи против России и ее выступлением против усиления русского влияния в Польше, являясь продолжением России за выход к Черному морю. 25 сентября Турция, поддерживаемая Францией и Австрией, объявила войну России. Для ее ведения Россия выдвинула армию генерала Г ...
Убийство Распутина. Заговор
Распутина предполагалось убить в ночь с 16 на 17 декабря во дворце князя Юсупова. В заговоре также состоял великий князь Дмитрий Павлович, доктор Лазаверт, а также некий поручик С.
План их состоял в том, чтобы в час ночи, обойдя агентов полиции, которых Распутин по предварительной договоренности должен будет отпустить, привезти «старца ...