Звільнення України
Після взяття Києва війська 1-го Українського фронту, продовжуючи наступ на Коростень, Житомир і Фастів, створили на Правобережній Україні Київський стратегічний плацдарм. Спроби німців у другій половині листопада - в грудні 1943 р. перейти в контрнаступ і знову оволодіти Києвом не мали успіху. В цей час війська 2-го і 3-го Українських фронтів вели запеклі бої на півдні України. Вони визволили Запоріжжя й Дніпропетровськ і створили на Дніпрі другий великий стратегічний плацдарм,
Важливою ланкою в ланцюгу зимового наступу на Правобережній Україні була Нікопольсько-криворізька операція, що проводилася силами 3-го й 4-го Українських фронтів (ЗО січня - 29 лютого 1944 р.). Під час її проведення було розгромлено 12 дивізій противника, в тому числі три танкових і одну моторизовану.
Третій етап у визволенні України розпочався в липні 1944 р. Радянські війська оточили й розгромили лід Бродами В німецьких дивізій (6л. 60 тис. чоловік). Після цієї перемоги вони пройшли через Галичину, здобувши Львів, Перемишль і 27 липня Станіслав. У вересні досягли Карпат, і до 28 жовтня 1944 р. всі українські землі було визволено від загарбників.
Тільки за період з червня 1941-го по червень 1943 р. з України, яка була, за словами Герінга, «зерновим складом» Німеччини, було вивезено 11 млн. тонн сільськогосподарських продуктів, 3,5 млн. голів худоби, 16 млн. штук птиці, 680 млн. яєць та ін. А в період масового вигнання фашистів з української землі вони вантажили у вагони взагалі все, що потрапляло під руку. Цілими ешелонами вивозився полтавський чорнозем. Викопавши із землі, гітлерівські мародери вивезли до Німеччини більше 1 млн. фруктових дерев. Вже на перших порах окупації, тільки до вересня 1941 р. зі Східного фронту від солдатів і офіцерів у різні міста Німеччини надійшло 11 млн. 600 тис. продовольчих посилок. Зрозуміло, що заповнювалися ці посилки продуктами, награбованими в українських селян.
Окупанти зруйнували майже асі підприємства вугільної, гірничорудної, металургійної, хімічної, машинобудівної та інших галузей промисловості. Вони вивели з ладу 9 залізниць, потопили і пошкодили сотні пасажирських, вантажних і спеціальних суден Чорноморського і Азовського пароплавств.
Регламентация внешней торговли
Необходимость регламентации внешней торговли было также обусловлена практическим требованиями и выгодами, которые она представляет государству.
В
XVI
—
XVII
веках Россия стала более активно развивать внешнюю торговлю.
Еще при Василии
III
были заключены торговые соглашения с Данией, при Иване
IV
установлены прочные связи с Англие ...
Тип социальных отношений, сложившийся в Древней Руси
Социальные отношения, сложившиеся в Древней Руси можно охарактеризовать как раннефеодальные, потому что в Киевской Руси сложилась структура управления во многом схожая с западным институтом вассалитета, включавшим понятие свободы, предоставление вассалам автономии . Так, бояре - высший слой общества являлись вассалами князя и были обяза ...
Прогресс в эпоху фанариотов.
Но эпоху фанариотов не следует понимать лишь как исторический период всеобщего упадка в румынских княжествах. В этот промежуток времени отмечался и некоторый прогресс. Господари-фанариоты были обязаны вступлением не престол, как мы уже знаем, тому, что служили переводчиками и дипломатами, то есть имели в своих руках все связи Турции с ...