Звільнення України

Після взяття Києва війська 1-го Українського фронту, продовжуючи наступ на Коростень, Житомир і Фастів, створили на Правобережній Украї­ні Київський стратегічний плацдарм. Спроби німців у другій половині ли­стопада - в грудні 1943 р. перейти в контрнаступ і знову оволодіти Киє­вом не мали успіху. В цей час війська 2-го і 3-го Українських фронтів вели запеклі бої на півдні України. Вони визволили Запоріжжя й Дніпропетровськ і створили на Дніпрі другий великий стратегічний плацдарм,

Важливою ланкою в ланцюгу зимового наступу на Правобережній Україні була Нікопольсько-криворізька операція, що проводилася силами 3-го й 4-го Українських фронтів (ЗО січня - 29 лютого 1944 р.). Під час її проведення було розгромлено 12 дивізій противника, в тому числі три тан­кових і одну моторизовану.

Третій етап у визволенні України розпочався в липні 1944 р. Радянські війська оточили й розгромили лід Бродами В німецьких дивізій (6л. 60 тис. чоловік). Після цієї перемоги вони пройшли через Галичину, здобувши Львів, Перемишль і 27 липня Станіслав. У вересні досягли Карпат, і до 28 жовтня 1944 р. всі українські землі було визволено від загарбників.

Тільки за період з червня 1941-го по червень 1943 р. з України, яка бу­ла, за словами Герінга, «зерновим складом» Німеччини, було вивезено 11 млн. тонн сільськогосподарських продуктів, 3,5 млн. голів худоби, 16 млн. штук птиці, 680 млн. яєць та ін. А в період масового вигнання фашистів з української землі вони вантажили у вагони взагалі все, що потрапляло під руку. Цілими ешелонами вивозився полтавський чорнозем. Викопавши із землі, гітлерівські мародери вивезли до Німеччини більше 1 млн. фрукто­вих дерев. Вже на перших порах окупації, тільки до вересня 1941 р. зі Схі­дного фронту від солдатів і офіцерів у різні міста Німеччини надійшло 11 млн. 600 тис. продовольчих посилок. Зрозуміло, що заповнювалися ці по­силки продуктами, награбованими в українських селян.

Окупанти зруйнували майже асі підприємства вугільної, гірничорудної, металургійної, хімічної, машинобудівної та інших галузей промисловості. Вони вивели з ладу 9 залізниць, потопили і пошкодили сотні пасажирських, вантажних і спеціальних суден Чорноморського і Азовського пароплавств.

Биография императоров Александра I и Наполеона Бонапарта. Биография Александра I
Александр I Павлович (12 (23) декабря 1777 — 19 ноября (1 декабря) 1825) — император Всероссийский (с 11 (23) марта 1801 года), старший сын императора Павла I и Марии Фёдоровны. Александр I Павлович - русский царь. Издал Указ о вольных хлебопашцах, открывал гимназии, уездные училища, основал педагогические институты, открыл университеты ...

Жестокость, плюсы и минусы
Весь быт военных поселян был регламентирован, отступления от расписания строго карались, назначались наказания палками и шпицрутенами (гибкий лозовый прут длиною в 2 м.). Основным занятием были военные учения. Все сельскохозяйственные работы производились только по приказу командира. Офицеров интересовала прежде всего военная подготовка ...

Советская Россия в 1917-1920 гг. Внутренняя и внешняя политика
Большевики, придя к власти, создали принципиально новую политическую систему. Они ликвидировали все старые государственные учреждения (Государственный совет, министерства, местные органы самоуправления — городские думы и земства). Были отвергнуты прежняя система судопроизводства, принципы формирования и функционирования армии. Реализаци ...