Кревська унія
У XIV ст. українські землі, роздроблені на окремі князівства й ослаблені зопотоординським ігом, підпали під владу кількох феодальних держав. Після смерті 1340 р. галицько-волинського князя Юрія II Польща й Угорщина напали на Галичину, яка внаслідок довгої та виснажливої боротьби остаточно перейшла 1387 р. до Польщі, Молдавське князівство захопило Буковину.
Польща прагнула приєднати до своїх володінь ще й Велике князівство Литовське. У 80-х роках, коли посилився тиск на Литовську державу з боку Тевтонського ордену (з 1340-го по 1410 р. він здійснив понад 100 великих походів на слов'янські землі), для цього склалися сприятливі умови. До того ж пролольська орієнтація литовського князя Ягайла посилилася у зв'язку зі зміцненням Московського князівства після Куликовської битви 1380 р.
Перемога союзників у Грюнвальдській битві призвела до занепаду Тевтонського ордену. 1466 р. він визнав себе васалом Польщі. Посилення позицій останньої віддзеркалилося в Городельській унії, укладеній 1413 р. між Ягайлом і Вітовтом, за якою • литовські бояри-католики зрівнювалися в правах з польською шляхтою, • в Литві запроваджувався польський адміністративний поділ, • зростав вплив католицької церкви, • литовські князі мали коритися польському королю.
Польським королем і великим князем литовським у другій половині XV ст. став син Ягайла Казимир. Він ліквідував удільні князівства, що залишилися в українських землях. А 1471 р. перетворив Київське князівство на литовську провінцію.
Социально-экономическое развитие оккупированных районов
Война в Китае рассматривалась японским империализмом как один из этапов реализации претенциозных планов установления своей гегемонии в Азии, а эксплуатация захваченных районов Китая — как важнейший элемент создания колониальной империи нового типа: «великой восточно-азиатской сферы совместного процветания». Новизна японской колониальной ...
Общество, власть, диссиденты. Правовая ответственность
за инакомыслие в СССР
Для борьбы с диссидентами власть использовала соответствующие положения советского законодательства, дискредитацию через средства массовой информации. Проводником карательной политики являлся в основном КГБ. Диссиденты, как правило, обвинялись в таких преступлениях как "общественно опасное умышленное деяние, направленное на подрыв ...
Петр Первый. Приемники Абсолютизма
Петр Первый был не просто наследственным монархом, а самым настоящим харизматическим лидером нации, обладавшим особым престижем в глазах элиты. Именно это позволило ему провести радикальную насильственную ломку патриархальных устоев страны, осуществить ее модернизацию и европеизацию, сохранив власть на протяжении всей своей жизни. Полит ...