Кревська унія
У XIV ст. українські землі, роздроблені на окремі князівства й ослаблені зопотоординським ігом, підпали під владу кількох феодальних держав. Після смерті 1340 р. галицько-волинського князя Юрія II Польща й Угорщина напали на Галичину, яка внаслідок довгої та виснажливої боротьби остаточно перейшла 1387 р. до Польщі, Молдавське князівство захопило Буковину.
Польща прагнула приєднати до своїх володінь ще й Велике князівство Литовське. У 80-х роках, коли посилився тиск на Литовську державу з боку Тевтонського ордену (з 1340-го по 1410 р. він здійснив понад 100 великих походів на слов'янські землі), для цього склалися сприятливі умови. До того ж пролольська орієнтація литовського князя Ягайла посилилася у зв'язку зі зміцненням Московського князівства після Куликовської битви 1380 р.
Перемога союзників у Грюнвальдській битві призвела до занепаду Тевтонського ордену. 1466 р. він визнав себе васалом Польщі. Посилення позицій останньої віддзеркалилося в Городельській унії, укладеній 1413 р. між Ягайлом і Вітовтом, за якою • литовські бояри-католики зрівнювалися в правах з польською шляхтою, • в Литві запроваджувався польський адміністративний поділ, • зростав вплив католицької церкви, • литовські князі мали коритися польському королю.
Польським королем і великим князем литовським у другій половині XV ст. став син Ягайла Казимир. Він ліквідував удільні князівства, що залишилися в українських землях. А 1471 р. перетворив Київське князівство на литовську провінцію.
Власть и общество: тульские губернаторы.
Отдельно следует сказать о тульских губернаторах и об их роли в жизни региона, взаимодействия с общественными организациями интеллигенции. Они, как уже было упомянуто выше, много способствовали улучшению системы здравоохранения, поддержки просвещения, кустарных промыслов и т.д.
Например, в сфере образования надо отдать должное Иванову ...
Образование и наука второй половины XIX в.. Развитие образования.
Наследием крепостной эпохи "был крайне низкий уровень грамотности народа. Даже в Петербурге в конце 60-х гг. доля неграмотных (за исключением детей до семи лет) составляла 44%. В Москве по переписи 1871 г. неграмотных оказалось 55%. В губернских городах их процент повышался до 60—70, в уездных — до 70—80, в деревне грамотность была ...
Крепостнический строй в России на рубеже XVIII-XIX-го столетий
"Уничтожение права земельной собственности и есть, по моему мнению, та ближайшая щель, достижение которой должно сделать в наше время совей задачей русское правительство" - Л.Н. Толстой.
В жизни русского народа продолжал существовать сословный строй. Но он значительно изменился. Сформировался средний класс,
он, в основном, с ...