Кревська унія

У XIV ст. українські землі, роздроблені на окремі князівства й ослабле­ні зопотоординським ігом, підпали під владу кількох феодальних держав. Після смерті 1340 р. галицько-волинського князя Юрія II Польща й Угор­щина напали на Галичину, яка внаслідок довгої та виснажливої боротьби остаточно перейшла 1387 р. до Польщі, Молдавське князівство захопило Буковину.

Польща прагнула приєднати до своїх володінь ще й Велике князівство Литовське. У 80-х роках, коли посилився тиск на Литовську державу з боку Тевтонського ордену (з 1340-го по 1410 р. він здійснив понад 100 великих походів на слов'янські землі), для цього склалися сприятливі умови. До то­го ж пролольська орієнтація литовського князя Ягайла посилилася у зв'язку зі зміцненням Московського князівства після Куликовської битви 1380 р.

Перемога союзників у Грюнвальдській битві призвела до занепаду Тевтонського ордену. 1466 р. він визнав себе васалом Польщі. Посилення позицій останньої віддзеркалилося в Городельській унії, укладеній 1413 р. між Ягайлом і Вітовтом, за якою • литовські бояри-католики зрівнюва­лися в правах з польською шляхтою, • в Литві запроваджувався поль­ський адміністративний поділ, • зростав вплив католицької церкви, • ли­товські князі мали коритися польському королю.

Польським королем і великим князем литовським у другій половині XV ст. став син Ягайла Казимир. Він ліквідував удільні князівства, що залиши­лися в українських землях. А 1471 р. перетворив Київське князівство на литовську провінцію.

VIII – IX века в истории славянства. Культура, религия и быт
В родовых общинах Древнерусского государства главой родовой общины являлся отец. Но каким же образом поддерживается единство рода если умрет его глава? Оно поддерживалось восстановлением отеческой власти, один из старших родичей занимал отеческое место. Одна из старых песен говорит: “Когда умрет глава рода, то все дети сообща владеют им ...

Реформа сословного устройства русского общества
Петр 1 ставил своей целью создание могущественного дворянского государства. Для этого нужно было распространить среди дворян знания, повысить их культуру, сделать дворянство подготовленным и пригодным для достижения тех целей, которые ставил перед собой Петр1. Между тем, дворянство в большинстве своем не было подготовлено к их пониманию ...

Россия во второй половине ХVIII в.. Просвещенный абсолютизм Екатерины Великой
Император Петр Ш собирался 29 июня отметить день своих именин (день апостолов Петра и Павла) в Петергофе, где его должна была ожидать Екатерина. Воспользовавшись отсутствием императора в столице и испугавшись, что заговор против него раскрыт, 28 июня 1762 г. гвардейские офицеры во главе с братьями Орловыми и жена Петра Ш Екатерина совер ...